nebezpeka-bulinhu

Булінг: шкода та психологічні наслідки

Поки одні люди намагаються розвиватись і ставати кориснішими для своєї сім’ї та громади в цілому, інші прагнуть отримати визнання деструктивними способами. Булінг надзвичайно поширений у навчальних закладах, у дитячих групах та підліткових колективах. Однак такого ставлення можуть зазнати й дорослі. Булінг дуже небезпечний в моменті, адже викликає численні негативні емоції. Окрім цього він має відстрочені наслідки, які можуть проявитись в подальшому житті людини.

Булінг: що це простими словами

Булінг – це систематичний напад на людину з боку одного або кількох кривдників. Це довготривале, повторюване насильство (фізичне чи психологічне), яке здійснюється з метою підвищити самооцінку кривдника або для досягнення інших особистих цілей. Частіше за все до булінгу вдаються ті, хто бажає швидко заробити авторитет серед групи або вислужитись перед лідером. Пригнічуючи одну людину та принижуючи її, кривдник начебто виглядає кращим за неї (сильнішим, здібнішим, розумнішим, красивішим тощо).

Синоніми булінгу – цькування, висміювання, бойкот. Це може проявлятись на різних рівнях, включаючи реальне спілкування та онлайн-простір.

Прояви булінгу:

  • словесні образи;
  • піддражнювання та висміювання;
  • розповсюдження пліток;
  • фізичне насилля (штурхання, побиття, закривання у тісних приміщеннях тощо);
  • оприлюднення особистої інформації (адреса, медичні дані, фотографії, платіжні відомості, переписки);
  • бойкотування, ігнорування;
  • залякування, погрози, шантаж.

Незалежно від масштабу кожна ситуація булінгу включає 3 сторони: жертву, кривдника/ів і спостерігача/ів. Дослідження показали, що у психічному стані цих людей відбуваються суттєві зміни. Негативні наслідки відбиваються на психіці всіх учасників.

Види булінгу

Сучасні психотерапевти виділяють 6 видів булінгу:

  • фізичний;
  • вербальний (за допомогою слів);
  • цькування у стосунках (реляційний, соціальний);
  • кібербулінг (протиправні дії у мережі Інтернет);
  • сексуальний (в реальному житті та онлайн);
  • упереджений (переслідування через стать, гендер, орієнтацію, віру, колір шкіри тощо).

До всього, булінг може бути явним та прихованим. Під час здійснення прихованого цькування зазвичай немає доказів та свідків, його важче довести. В деяких випадках прихований булінг має більш травматичні наслідки, ніж явний.

В кожної людини можуть бути свої причини, через які вона вирішує вчинити насильство по відношенню до інших. Науковці, які вивчали булінг, виокремили кілька найпоширеніших причин:

  1. Нестабільна та неадекватна самооцінка (завищена або знижена).
  2. Бажання привернути увагу до себе або своєї роботи.
  3. Заздрість по відношенню до конкретної людини.
  4. Потреба у домінуванні і контролі.
  5. Протест, який неможливо виразити більш екологічним способом.

Якою б не була причина, булінг не можна толерувати. Безкарність приводить до того, що кривдник нарощує масштаби своєї діяльності. Згодом він починає чинити більш тяжкі злочини, завдавати шкоди людям та майну.

Наслідки булінгу у дорослому віці

На жаль, булінг настільки поширений, що дехто вважає його за варіант норми. Наприклад, батьки та вчителі не реагують на скарги дитини-жертви булінгу, кажучи їй, що «всі діти так роблять», «просто не звертай уваги», «вони це переростуть» тощо. В результаті, жертва втрачає базове відчуття безпеки, а кривдник та спостерігачі вважають насильство прийнятним способом підняття самооцінки.

Для жертв булінгу наслідки можуть проявлятись упродовж десятиліть та значно погіршити якість життя:

  • втрата відчуття безпеки (емоційної, фізичної);
  • проблеми у близьких стосунках;
  • фоновий страх та відчуття безпорадності провокують появу тривожних або депресивних розладів (включаючи суїцидальні думки);
  • заниження самооцінки, втрата самоповаги;
  • високий ризик появи РХП;
  • самотність, самоізоляція;
  • відсутність мотивації до навчання, роботи, саморозвитку.

За даними статистики UNICEF, близько 25% дітей стають жертвами булінгу в навчальних закладах. Загальні цифри ще більш вражаючі – більше 68% всіх людей мали досвід цькування хоч раз у житті.

Терапія: чи може психолог допомогти?

Досвід булінгу зазвичай дуже складний і важкий. Тому людині, яка потрапила в таку ситуацію, варто звернутись до кваліфікованого спеціаліста. Якщо вам потрібен професіонал з ментального здоров’я, ви можете обрати його в нашій базі психологів.

Підтримка, а також повноцінна психотерапія потрібна не тільки жертвам цькування, але також самим кривдникам і свідкам булінгу. Людина, яка була учасником таких подій та наважилась опрацювати свій досвід у терапії, заслуговує на повагу. Не варто боятись або соромитись терапії. Навпаки, потрібно розпочати її, якщо ви відчуваєте таку потребу. Будучи зрілою та емоційно стабільною людиною, ви зможете прожити більш щасливе життя. Також ви зможете зробити більш вагомий внесок у діяльність громади.