Стосунки з матір’ю: як терапія впливає на стосунки дочки/сина та матері
У більшості родин в Україні та світі є діти, а деякі сім’ї були створені саме задля виховування нащадків. На жаль майже всі батьки стикаються з тими чи іншими труднощами під час побудови стосунків зі своїми дітьми.
Завдяки розвитку психотерапії були проведені численні дослідження дитячо-батьківських відносин. Сьогодні ми маємо значно більше інформації про мотиви, потреби та реакції всіх членів родини. Також добре вивчені наслідки вад і «помилок» у вихованні. Чудова новина полягає в тому, що тепер існують спеціальні техніки та методики для нівелювання негативних наслідків. Сучасна психологія допомагає врегулювати стосунки дітей і батьків.
Причому допомога доступна не тільки молодим батькам з маленькими дітьми, а й дорослим людям, що мають проблеми зі своїми літніми батьками.
Відносини з матір’ю: значення материнської фігури
Цікаво, що до психологів частіше звертаються ті, кому потрібно вирішити питання, пов’язані з матір’ю. Це можна легко пояснити тим, як зазвичай розподіляються обов’язки по догляду за дитиною у середньостатистичній родині.
Батько ходить на роботу, а мати залишається вдома з дітьми. Навіть, якщо матір теж працює, вона все одно значно більше часу приділяє дитині, ніж батько. На її плечі покладені обов’язки по забезпеченню гігієни, побутового фізичного комфорту та емоційної рівноваги. Також згодом саме мама займається навчанням дитини – прищеплює їй правила поведінки у суспільстві, пояснює негласні закони спільноти, допомагає розібратись із відносинами з однолітками тощо.
Якщо жінка має вдосталь ресурсу та бажання, вона може багато чого дати дитині:
- увагу;
- любов;
- усвідомлену присутність, а не формальне перебування поряд;
- контейнування емоцій (вона сприймає, витримує, переробляє та відображає емоції дитини);
- підтримку та захист;
- відчуття безпеки.
Завдяки цьому у маленької людини формується стабільна самооцінка, розвивається здатність до емоційної регуляції та відносно позитивне ставлення до світу.
Як і чому з’являються проблеми
Коли матір має проблеми з фізичним або психічним здоров’ям, її ставлення до дитини суттєво змінюється. Також негативним фактором є бідність та життя у несприятливих умовах. Відсутність уваги до дитини, невизнання та ігнорування її потреб, нетерпимість до помилок, критика і знецінення – все це завдає руйнівного впливу на особистість маленької людини. Не варто й казати, якої шкоди завдає насилля.
В результаті, вже в дорослому віці людина має:
- нестабільну самооцінку;
- схильність до перфекціонізму, бажання догоджати іншим;
- проблеми з емоційною відкритістю;
- низьку стресостійкість;
- надмірну конфліктність або навпаки, невміння відстоювати свої особисті кордони;
- нездатність робити вибір;
- безвідповідальність або схильність до гіперконтролю.
Якщо мали місце токсичні стосунки з мамою з насиллям та аб`юзом, то можливе формування травми. Тривале перебування дитини у нездорових стосунках з матір’ю може призвести до КПТСР (комплексний посттравматичний стресовий розлад).
Варто додати, що існує суттєва різниця в тому, як мама впливає на доньку та на сина. Це зумовлене гендерними відмінностями у вихованні.
Як проявляються погані відносини з мамою:
- втручання матері у життя дитини навіть після повноліття (мається на увазі непрошене та нав’язливе втручання);
- контроль певних сфер життя;
- надмірне занепокоєння особистими рішеннями дитини та її виборами;
- взаємна або одностороння емоційна залежність;
- маніпуляції, обман у стосунках;
- неприйняття життєвих виборів дитини, їх знецінення та критика.
Люди, які зростали у деструктивних сім’ях, не розуміють, як пропрацювати відносини з мамою. Вони не здатні самостійно вийти зі звичних життєвих сценаріїв. Щоб розірвати замкнене коло, їм необхідна підтримка спеціаліста.
Як відбувається терапія
Практикуюча психологиня Анна Іващенко пропонує допомогу у вирішенні сімейних проблем, зокрема у стосунках з мамою. Застосовуючи сучасні методики та авторські практики, вона забезпечує людині супровід на нелегкому шляху пошуку свого власного «Я». Не існує одного єдиного алгоритму роботи, який підходить абсолютно усім. Для кожного клієнта психологиня знаходить індивідуальний підхід та розробляє унікальну схему терапії.
Основний напрям роботи для покращення стосунків із мамою у дорослому віці:
- встановлення та захист особистих кордонів;
- вирощування самоповаги;
- розбір та корегування деструктивних життєвих сценаріїв;
- виховування самостійності та незалежності (сепарація);
- розвиток гнучкості та адаптивності.
Варто зазначити, що психотерапія не здатна змінити те, що вже сталось. Травматичні події та важкі переживання назавжди будуть частиною досвіду людини. Однак завдяки терапії можна змінити ставлення людини до цих подій.
Так само незмінними можуть лишитись складні відносини мами і дорослої дочки або сина. Однак завдяки психотерапії можна сформувати нові способи реагування та захисту. В результаті, людина перестане витрачати свій емоційний ресурс та зможе приділяти більше уваги власним потребам.