5 шкідливих міфів про психотерапію
За останні кілька років щотижневі сесії з психологом стали частиною рутини багатьох українців. Війна спричиняє руйнування та призводить до трагедій. Тисячі людей змушені шукати способи того, як впоратись із втратою близької людини. Їм на допомогу приходить терапія горя. Інші стикнулись із тим, що на фоні тривалого стресу проявились ментальні розлади та психічні захворювання.
У відповідь на зростаючий попит з’являється все більше спеціалістів, що допомагають розібратись з подібними проблемами.
На жаль, чим більше інформації про психотерапію потрапляє у публічний простір, тим більшою кількістю міфів обростає ця галузь. Далі в статті розглянемо найпоширеніші з них та розберемось, як усе відбувається насправді.
Міф 1. Психолог скаже, як потрібно правильно жити
Люди, які виявили певні проблеми у своєму житті, часто вважають, що досить звернутись до психолога та отримати кілька чітких порад для покращення становища. Насправді, так буває дуже рідко.
Існують напрями психотерапії, які спираються на протоколи та визначені алгоритми (наприклад, когнітивно-поведінкова терапія). Клієнт, який звертається з конкретним запитом, дійсно може пропрацювати проблему за визначену кількість сеансів. Так можна впоратись із фобією або ОКР (обсесивно-компульсивним розладом). Щоправда, ці методики усувають симптоми, а не причини. Тобто, якщо в людини зникла одна фобія, може проявитись інша. В такому разі спеціаліст може порадити більш тривалу терапію, направлену на лікування тривожного розладу. Під час такого процесу психолог не дає чітких порад щодо того, як клієнт має будувати своє життя та стосунки, що він має робити і не робити. Звісно, можуть бути певні завдання та вправи. Однак за великим рахунком психолог виступає лише, як провідник. Він забезпечує людині супровід через важкий період у житті, знаходиться поруч та надає підтримку (наприклад, підтримка після втрати близької людини).
Дуже часто терапія стає єдиним комфортним та безпечним місцем у реальності клієнта. Тут він може бути собою, не боятись осуду, знецінення та зневаги. У такій атмосфері людина може видихнути і нарешті зрозуміти, що саме їй потрібно, чого вона хоче від життя.
Ще одна ситуація, де спеціаліст може дати конкретну пораду, це коли людині потрібно почати вживати ліки. Психолог може направити клієнта до психіатра, аби той виписав рецепт на антидепресанти або інші препарати. Не варто боятись ліків, адже сучасна фарма надзвичайно ефективна та відносно безпечна. Безліч українців уже користуються цим інструментом, щоб впоратись із депресією після втрати близьких.
Міф 2. Психолог не потрібен, якщо є хороші друзі
Мати близьких людей, яким можна розказати про свій біль та порадитись щодо прийняття важливих рішень – це справжній скарб. Далеко не кожна людина може похизуватись таким багатством. Тим, хто не має, до кого звернутись, варто подумати про психотерапію. Саме в кабінеті психолога можна виговоритись і озвучити всі свої думки та переживання. Щоправда це лише перший крок. Декому може полегшати вже на даному етапі. Іншим знадобиться більш глибока рефлексія, аналіз глибинних переконань та їх корекція.
Наприклад, людина може роками перебувати у деструктивних стосунках. Вона зі своїм партнером постійно проходить через одні й ті самі цикли насилля. Коли стається криза, людина йде до своїх друзів та виговорюється. Потім стає трохи легше і людина заспокоюється. Згодом цикл повторюється. Однак ситуація не змінюється, тому що ні сама людина, ні її друзі не знають, як розірвати замкнене коло. Для цього й потрібен психолог. Він володіє спеціальними техніками та методиками, які допоможуть дійсно щось змінити на краще.
Важливо додати, що друзі та родичі не завжди є об’єктивними слухачами. Вони можуть мати свій погляд на ситуацію та свої інтереси у конфліктах. Тож необхідно звертатись до того, хто максимально віддалений від життя людини.
Особливо складною є ситуація, коли родина втрачає когось через війну або з інших причин. Втрати під час війни надто болючі, адже від нас ідуть найсильніші та найдостойніші. Це надзвичайно складно прийняти. Кожен член родини переживає горе по-своєму, для кожного ця втрата означає щось своє. Члени однієї сім’ї просто не можуть терапевтувати один одного – ні в кого не вистачає ресурсу. Саме тому варто скористатись консультацією психолога при втраті. Можна обрати бажаний формат – індивідуальну, групову або сімейну терапію.
Міф 3. Психолог знає все
Інколи у терапію приходять люди, які вже спробували всі інші способи вирішення своїх проблем (позитивне мислення, коучінг, натальні карти, матриці долі тощо). Вони вважають, що спеціаліст обов’язково знайде вихід з їхньої ситуації. Однак варто розуміти, що психологи – такі ж фахівці, як і всі інші лікарі. Вони мають різний досвід та освіту, різні погляди на світ і уподобання, які все одно накладають певний відбиток на спілкування з клієнтом.
Ідучи у терапію, потрібно передбачати можливість того, що психолог не підійде клієнтові як людина. Також може трапитись так, що спеціаліст не працює з певними запитами. Наприклад, існують окремі фахівці для роботи з дітьми та підлітками, складними травмами, КПТСР. Для військових засновані спеціальні організації, в яких задіяні психологи з профільною освітою. Також особлива терапія потрібна тим, хто не знає, як пережити втрату близької людини. Психологічну підтримка в скорботі надають спеціалісти, що мають досвід роботи з горем та втратою.
Міф 4. До психологів ходять лише «психи»
Існує велика різниця між психічними захворюваннями та психічними (ментальними) розладами. Захворюваннями займаються психіатри, які мають право ставити діагноз, виписувати ліки та призначати госпіталізацію. Психологи та психотерапевти можуть працювати разом із психіатрами, здійснюючи комплексну терапію.
Зазвичай до психологів приходять люди, яким потрібна психологічна підтримка в скорботі, допомога зі складним життєвим вибором, консультація в момент екзистенційної кризи тощо. В процесі може з’ясуватись, що людина має той чи інший розлад. Тоді спеціаліст вирішує, якою має бути подальша терапія.
До психолога можна прийти навіть тоді, коли все гаразд, але людині хочеться більшого. Тоді психолог виступає в ролі лайф-коуча і допомагає розкрити потенціал клієнта.
Міф 5. Терапія – це надто складно і довго
Насправді серед людей ходять два міфи – про те, що терапія триває роками та про можливість вилікуватись від усіх травм за кілька сеансів. Ні одне, ні інше не є правдою.
Тривалість психотерапії визначається індивідуально для кожної людини. Хтось приходить до КПТ-спеціаліста із запитом налагодити режим сну і справляється із цим за два місяці. Інший роками не міг прийняти смерть близької людини і потребує супроводу у правильному горюванні після втрати.
Варто додати, що терапія дійсно може тривати роками. Так відбувається, коли потрібно опрацювати певні дитячі травми, які десятиліттями впливали на життя дорослої людини. Психологи кажуть, що орієнтовно рік терапії дозволяє відкорегувати 10 років життя. Тож 30-річна людина в середньому перебуває у терапії близько 3-х років.
Також на тривалість впливає готовність клієнта працювати над собою та цілий ряд інших факторів.