Що таке горе: психологічні етапи проживання втрати
Протягом свого життя кожна людина стикається із горем. Це природна реакція на втрату близької людини, розрив важливих стосунків, крах бізнесу або іншу серйозну невдачу. Однак ця емоція настільки важка, що відчувається, як щось, чого не має бути. Людина не бажає її переживати, а тому часто уникає, відкладає, не визнає або маскує іншими відчуттями.
У цій статті спробуємо розібратись, що таке горе, які існують етапи горювання та як зазвичай поводять себе люди після втрати.
5 стадій проживання втрати за моделлю Кюблер-Росс
Сучасна терапія горя запевняє, що процес проживання горя та втрати унікальний. Кожна людина реагує на важкі ситуації по-своєму. На її відчуття і поведінку впливає індивідуальний досвід, стан її здоров’я, наявність інших проблем, ситуація у оточуючому середовищі та багато інших чинників. Не існує універсального шаблону або патерну для скорботних. Неможливо створити шкалу для вимірювання інтенсивності або тривалості горювання. Це значить, що не можна говорити про те, що хтось тужить надто сильно і довго, а інший підозріло швидко взяв себе в руки.
У 1969 році психологиня Елізабет Кюблер-Росс розробила модель для опису емоційного стану людей, які дізнались про смертельний діагноз.
Вона виділила 5 етапів, кожен з яких супроводжується характерними переживаннями:
- Заперечення (Denial and isolation) – дізнавшись про невиліковну хворобу, люди частіше за все не усвідомлюють, що це відбувається в реальності. Їм складно осягнути таку інформацію, вони не приймають її. Багатьом з них здається, наче все відбувається не з ними.
- Гнів (Anger) – злість часто виступає захисною реакцією в ситуаціях втрати контролю. Відчуваючи свою безпорадність, людина вважає те, що сталось, несправедливим. Вона може почати шукати винних, ображаючись та гніваючись на своїх близьких, лікарів та сторонніх людей.
- Торг, компроміс (Bargaining) – людина намагається «вирішити проблему» або «відмінити» страшну новину. На даному етапі багато хто вдається до магічного мислення, сподіваючись на чудо та намагаючись будь-яким способом викупити назад своє старе життя. Люди починають молитись, обіцяючи вищим силам все, що завгодно. Також люди можуть знов і знов здавати аналізи, мріючи почути про медичну помилку.
- Депресія (Depression) – період психологічного та фізичного спаду. Людина стомлюється від інтенсивних емоцій, напруги та активних дій. Вона наче завмирає, втрачаючи інтерес до спілкування з іншими, подій у світі, роботи й тих речей, які раніше її радували. В усамітненні людина переживає сильний страх, жах та відчай.
- Прийняття (Acceptance) – настає усвідомлення невідворотності смерті. Людина змиряється з тим, що смерть неминуча і незворотна. Вона приймає це.
Сама психологиня наголошувала на тому, що етапи горювання не мають чітких термінів та часових рамок. Окрім цього, вони можуть відбуватись у будь-якій послідовності.
Етапи горювання: що насправді відчувають скорботні
Модель Кюблер-Росс неодноразово піддавалась критиці, але не була скасована повністю. Вона була більш ретельно досліджена та доповнена у 2000-х роках. Саме тоді науковці з’ясували, як насправді почувають себе люди після втрати.
Протягом перших днів і тижнів людина знаходиться в шоковому стані. Далеко не всі опитані проходили стадію заперечення. Однак це може бути специфікою вибірки, адже в дослідженнях приймали участь рідні та близькі людей, які померли природною смертю. Науковці не розглядали випадки насильницької смерті, травматичного та складного горя.
Найбільш поширеною емоцією було прийняття. При чому більшість опитаних тривалий час знаходились у пригніченому стані (етап «Депресія»). Насправді, туга та пригнічення часто супроводжувало людей на всіх стадіях прийняття втрати. Також науковці зауважили, що у деяких випадках «Депресія» мала більш виражені прояви, ніж «Гнів».
Тривалість та порядок стадій були неоднаковими для різних людей. Дехто проходив за всіма 5-ма етапами, як це описала Елізабет Кюблер-Росс. Інші відчували «Прийняття» вже на 3-й стадії.
Учасників дослідження опитали знову через півроку після смерті їхньої близької людини. Більшість розповіла, що інтенсивність негативних емоцій знизилась. Звичайно ж, це не означало повне одужання. Людина, яка втратила когось із рідних або близьких, може тужити за померлим роками. Однак її горе виходить із гострої стадії. Трагічні події стають її власним унікальним досвідом, нові стани інтегруються в повсякдення. Людина може ніколи не стати такою, як була до втрати. Проте вона справляється з горем і продовжує жити.
Як впоратись із горем після втрати близької людини
Команда Лариси Рибик складається зі спеціалістів та експертів у темі горя. Вони створили унікальний курс «ТЕРАПІЯ ГОРЯ». Курс призначений для розширення кваліфікації психологів, психотерапевтів та соціальних працівників. Це концентрат цінної інформації, зібраної за роки роботи зі скорботними людьми та їхніми сім’ями.
Для самостійного пропрацювання свого горя, можна скористатись наступними порадами:
- Дозволити собі відчувати всі емоції, що супроводжують втрату.
- Знаходити підтримку у близьких, друзів, психолога, груп підтримки, онлайн-спільнот.
- Піклуватись про себе та свої базові потреби (регулярне збалансоване харчування, повноцінний сон, достатній відпочинок).
- Створити пам’ятний образ померлої людини. Це має бути позитивний та приємний для вас набір спогадів. Можливо, знадобиться щось створити у пам’ять про загиблу людину (присвятити їй вчинок або зібрати альбом зі спільними фотографіями і роздруківками переписок).
- Дати собі час, не підганяти себе та не намагатись помістити своє горювання у певні часові рамки.
- Допомагати іншим переживати їхню втрату (якщо у вас є ресурс для цього).
- Поступово будувати плани на своє майбутнє і втілювати їх.
Якщо ви помічаєте, що вам складно впоратись із переживаннями, зверніться до психолога або психотерапевта. У нашій базі психологів представлені контакти найкращих спеціалістів України. Подати заявку на зустріч можна за допомогою форми на нашому сайті.