Сімейна психотерапія: що це та як відбувається
Між членами однієї сім’ї існує міцний зв’язок. Навіть, якщо люди рідко спілкуються та живуть окремо, вони все одно впливають одне на одного. Коли ж члени сім’ї поділяють один житловий простір, бачаться кожного дня та проводять разом багато часу, вони утворюють динамічну та різнопланову систему.
Поява ментальних проблем у одного члена сім’ї завжди чинить вплив на всіх інших. Цей вплив може бути неочевидним і проявитись не одразу. Однак, якщо вчасно не вжити заходів, міжособистісні стосунки почнуть псуватись. Можуть виникати конфлікти і непорозуміння.
В нашій базі психологів представлені спеціалісти, які здатні надати допомогу будь-якому члену родини. За необхідністю вони проведуть для вас окремі індивідуальні сеанси або ж організують сімейні сесії. Подати заявку можна через спеціальну форму на сайті.
Сімейна психотерапія: що це
Якщо під час особистої психотерапії терапевт спілкується сам на сам з клієнтом, то сімейна психотерапія – це взаємодія спеціаліста з декількома членами сімї з метою корекції міжособистісних відносин всередині родини. Клієнтом сімейного психотерапевта стає не одна людина, а вся сім’я. Він діє і інтересах родини, досліджує структуру стосунків всередині неї, аналізує імовірні причини виникнення непорозумінь.
Однією з ключових особливостей сімейної психотерапії стає наявність етапів. Спершу спеціаліст спілкується з тим членом сім’ї, який не може порозумітись з іншими. Досить часто «проблемною» ланкою стає дитина, ще частіше підліток. Як найбільш вразливий член сім’ї дитина дуже гостро переживає дискомфорт та важку атмосферу, яка виникає в родинному середовищі через певні проблеми. Не витримуючи психологічного навантаження, дитина не може ефективно соціалізуватись.
Після комунікації з одним членом сім’ї психотерапевт переходить до другого етапу: робота з іншими представниками родини. Він залучає до консультацій батьків, старших братів та сестер, інших значущих членів родини. Поступово всі учасники сімейної терапії усвідомлюють, який взаємозв’язок між ними існує. Також вони розуміють, що відповідальність за позитивні результати терапії розподілена між ними всіма.
Сімейна терапія – це завжди комплексна робота. Інколи члени родини вперше починають по-справжньому чути одне одного лише в кабінеті психотерапевта. Спеціаліст виконує роль медіатора, пояснюючи принципи ненасильницької комунікації та скеровуючи своїх клієнтів. Також психотерапевт є своєрідним каталізатором. Він задає такі запитання, які члени родини ніколи не задавали одне одному. Вони могли взагалі не розуміти, що про такі речі потрібно питати, або ж навмисне уникати відвертої розмови.
Сімейна психотерапія відбувається протягом тривалого часу і проходить у 4 етапи:
- Постановка сімейного діагнозу.
- Ліквідація конфлікту.
- Реконструкція.
- Підтримка.
В ході сімейної терапії спеціаліст може окремо консультувати різних членів родини, а також збирати їх у кабінеті одночасно на групові сеанси.
Завдання та цілі сімейної психотерапії
Психотерапевти, які працюють з родинами, допомагають ефективно вирішувати існуючі проблеми у комунікації між окремими членами сім’ї. Також сімейна психотерапія чудово показала себе як профілактичний засіб. Вона здатна запобігти появі психічних розладів ще до того, як сформуються стійкі симптоми.
Головні завдання сімейної терапії:
- спонукання членів родини до висловлювання своїх думок, бажань, потреб, прохань, невдоволення та скарг;
- забезпечення відкритої комунікації;
- ознайомлення членів родини з новими способами та принципами спілкування;
- виявлення та руйнування внутрішньосімейних стереотипів;
- висвітлення ролей, які відіграють окремі члени родини в колі сім’ї, їх закріплення або зміна;
- допомога у розумінні сімейної єдності, висвітлення взаємного впливу членів сім’ї одне на одного;
- створення безпечного простору для вираження всієї гами почуттів та емоцій кожним членом родини.
Не кожна сім’я може віднайти мужність, терплячість і наполегливість, щоб пройти через процес терапії. Однак це цей важкий шлях вартує того, щоб докласти зусиль.