Трудоголізм – ще одна форма залежності
Існує велика різниця між працьовитою людиною та трудоголіком. Той, хто дійсно любить свою роботу, здатен ставити реалістичні цілі, об’єктивно оцінювати свою продуктивність та результати, раціонально розподіляти свій час та ресурси. Окрім цього така людина вміє насолоджуватись досягненнями, вона відчуває себе вдоволеною після чергового робочого дня.
Трудоголік – це людина, яка приділяє роботі більшу частину свого часу. Її діяльність може бути успішною або зовсім не приносити результату. Трудоголіка цікавлять не досягнення, визнання та гроші. Він може навіть не отримувати задоволення від своєї роботи. Для трудоголіка важливо бути постійно зайнятим, це його ключова мета.
Науковці попереджають, що трудоголізм є справжнім психічним розладом. Людина, яка потрапила у цю пастку, не може самостійно вибратись та враз змінити свою поведінку. Щоб налагодити здоровий режим та навчитись грамотно розподіляти час між роботою та відпочинком, варто звернутись до спеціаліста. Ви можете обрати психолога з нашої бази та надіслати йому запит через форму.
Хто такий трудоголік?
На жаль, у більшості культур працьовитість та понаднормова робота заохочується соціумом. В таких умовах важко розпізнати трудоголізм на початкових стадіях. Зазвичай люди звертають на нього увагу вже тоді, коли в них погіршується фізичне здоров’я та руйнуються стосунки.
Як проявляється трудоголізм:
- перебування на робочому місці, навіть якщо для цього немає об’єктивних причин;
- жертвування сном задля того, щоб виконувати робочі задачі;
- думки про робочі проекти набувають вигляду одержимості;
- з’являється дуже сильний страх зазнати невдачі, також людина панічно боїться показати свою неспроможність та некомпетентність;
- параноїдальна зацикленість на результатах професійної діяльності;
- погіршення особистих стосунків (сімейних, романтичних, дружніх);
- через тотальну зайнятість на роботі у людини може взагалі не лишатись часу на стосунки, вона роками перебуває у самотності;
- коли з’являються думки про те, щоб сходити розважитись, людина не відчуває радості і захоплення, її не цікавить нічого, окрім роботи.
Для трудоголіка робота – це компульсивні дії. Він займається нею, щоб приглушити думки про інші речі. Трудоголік намагається забутись у роботі, сховатись від реального життя, надважких для нього емоцій або особистих криз. Коли йому це вдається, він відчуває полегшення, а мозок створює новий патерн. Наступного разу, коли виникає складна проблема, мозок пропонує людині перевірений варіант – замість розбору ситуації та пошуку рішення поринути в роботу. Таким чином утворюється залежність.
Частіше за все люди тікають у роботу від депресії та відчуття провини, від фінансових проблем, через неспроможність екологічно прожити втрату і горе. Також причиною може бути погіршення стосунків у сім’ї та небажання приймати складні рішення з цього приводу.
Наслідки трудоголізму
Перш за все через трудоголізм страждає фізичне та ментальне здоров’я людини. Коли вона весь свій вільний час присвячує роботі, то без належного відпочинку не може відновитись. Більшість трудоголіків мають проблеми з поставою та опорно-руховим апаратом, тому що не приділяють уваги фізичним вправам та працюють у незручному положенні. Також для них характерні порушення травлення, адже їм шкода витрачати час і гроші на формування збалансованого раціону.
Хронічний стрес призводить до того, що підвищується рівень тривожності. Можуть з’явитись супутні розлади (наприклад, обсесивно-компульсивний), а також зростає вірогідність появи депресії.
Відсторонення від сім’ї, близьких та друзів призводить до значного погіршення стосунків. Трудоголізм батьків має негативні наслідки для психіки дітей. Ігноруючи емоційні потреби своїх дітей, трудоголіки прирікають їх на знижену самооцінку, високий рівень фонової тривожності, порушення прив’язаності (тривожний або уникаючий тип).