Емоції під контролем – секрет щасливого шлюбу?
Чому шлюби розпадаються?
Велику кількість розлучень у наш час (у 2018 році в Україні було зареєстровано 228,4 тис. шлюбів, розірвано – 153,9 тис.) можна пояснити розмиванням соціального тиску – адже розлучення вже не є «ганебною плямою» на репутації, а економічна залежність дружин від чоловіків – не вирішальний фактор утримування пари в шлюбі. Та й церква у світській державі не має такого впливу в цьому питанні, як раніше. Отже, тільки правильна емоційна взаємодія між чоловіком та дружиною є тим «клеєм», який тримає їх разом.
Дослідження, засноване на опитуванні 2371 недавно розлучених, показало, що 47% розійшлося через брак уваги та близькості партнера, 44% – через проблеми у спілкуванні, у 34% випадків у стосунках бракувало уваги та довіри, у 32% партнери дорослішали з різною швидкістю, їхні інтереси мінялися швидше, ніж зміцнювалися їхні почуття (іноді кар’єрні устремління одного партнера ішли врозріз із бажаннями іншого).
Із цього можна зробити висновок, що, по-перше, причиною розлучення здебільшого стає поведінка одного партнера, іноді – обох. По-друге, більшості хочеться відчувати приязне, доброзичливе ставлення до себе партнера. По-третє, менше мотивів насильства чи зради, а переважають психологічні й емоційні причини. Отже, парам здебільшого не вистачає взаєморозуміння.
Жінки з Венери, а чоловіки з Марса?
Сімейні психотерапевти давно помітили, що до того часу, коли подружжя потрапляє до кабінету психотерапевта, їхня манера поведінки вже відповідає моделі «входження в контакт – відсторонення», тобто чоловік жаліється на її «непомірні» вимоги та влаштовування «сцен», а дружина скаржиться на його байдужість до того, що вона говорить.
Цей подружній колапс відображає те, що у подружній парі існують дві емоційні реальності – Його і Її.
Ці емоційні відмінності (що частково є біологічними) сягають своїм корінням у дитинство і в окремі емоційні світи, у яких хлопчики й дівчатка перебувають, поки ростуть. Адже дорослі дають їм різні знання про те, як контролювати емоції, тому що на теми, пов’язані з емоціями (за винятком гніву), батьки говорять частіше і більше з доньками, а не із синами. Таким чином, дівчатка отримують набагато більше інформації про емоції, ніж хлопчики. Оскільки мовлення у дівчаток розвивається здебільшого швидше, чим у хлопчиків, вони вміють зрозуміліше висловлювати свої почуття і більш майстерно користуються словами для вирішення ситуації (не застосовуючи насильство). Водночас хлопчики, для яких висловлення емоцій має набагато менше значення, майже перестають усвідомлювати емоційні стани як у себе, так і в інших.
Ти мене не чуєш!
За результатами обстеження 264 пар найважливішим складником задоволеності стосунками для жінок (але не чоловіків!) було відчуття, що між подружжям існує «хороша комунікація». Пари, у яких шлюб міцний, схильні притримуватися однієї теми і надають можливість кожному із партнерів спочатку викласти свою точку зору, а також показують одне одному, що уважно слухають. Оскільки відчуття, що тебе слухають, здебільшого і є тим, чого добивається ображений партнер, то з емоційної точки зору така демонстрація готовності до порозуміння – чудовий спосіб зняти напругу.
Уміння слухати – це особливе мистецтво, що міцно пов’язує партнерів. Навіть під час суперечки чоловік або дружина (а іноді й обидва) здатні, не дивлячись на роздратування, слухати, розуміти і належним чином реагувати на кроки до примирення. Подружжя, націлене на розлучення, навпаки, проймається гнівом, ігнорує скарги одне одного, а висловлювання приймають форму нападу.
Спокійно, тільки спокійно!
Найбільшим недоліком подружжя, шлюб яких зрештою розпадається, можна вважати повну відсутність спроб з боку обох партнерів розрядити атмосферу під час суперечки. Бажання або небажання залагодити сварку становить основну різницю в сімейних баталіях пар, що перебувають у міцному шлюбі, і тих, чий шлюб закінчується розлученням. Способи виправлення ситуації, які не дають суперечці закінчитися страшним вибухом, полягають у дотриманні простих правил – наприклад, під час суперечки не відхилятися від теми, співпереживати іншому і зменшувати напруженість. Трохи емоційної компетентності – головним чином уміння заспокоюватися (і заспокоювати партнера), співпереживати й уважно слухати співрозмовника – надасть суттєву допомогу у вирішення різних конфліктів. У такому сімейному кліматі не страшні і навіть корисні розходження в думках, і такі собі «продуктивні баталії» можуть забезпечити сім’ї благополуччя і дадуть змогу подолати недоліки, які, якщо ними не займатися, здатні зруйнувати шлюб.
Навчитися слухати.
Легко сказати – слухайте один одного, розумійте іншого… А як це зробити? У сімейній терапії психологи використовують один метод навчання ефективного емоційного слухання, що називається «дзеркальне відображення». Наприклад, чоловік висловлює якусь скаргу, дружина повторює її своїми словами, намагаючись вловити не тільки саму думку, а й почуття, що її супроводжують. «Дзеркальне відображення», що виконує один партнер, перевіряє інший, аби переконатися, що нове формулювання потрапило в ціль, а якщо ні, то треба пробувати ще і ще, поки не буде досягнуто потрібного результату. Вправа здається простою, а насправді її досить важко виконати. Мета точного «дзеркального відображення» партнера полягає не тільки в тому, щоб відчувати – тебе розуміють, а і у відчутті емоційної налаштованості одне на одного.
Повага і любов втихомирюють будь-які прояви ворожості в шлюбі, як, власне, і взагалі в житті. А вміння слухати і здатність розуміти іншу людину і є тими проявами поваги і любові, що забезпечать подружжю довгі роки щасливого життя.