Синдром професійного вигоряння
Поняття синдрому емоційного вигоряння було введено в психологію американським психіатром Гербертом Фрейденбергером. Емоційне вигоряння проявляється у наростаючому емоційному виснаженні. При вигорянні відбувається як фізичне, так і психічне виснаження. Це викликано емоційним перенапруженням при спілкуванні з людьми.
Вигоряння у трудовій сфері найчастіше зустрічається у тих працівників, чия професія пов’язана з постійними контактами з людьми. Такі робітники емоційно співпереживають іншим та відчувають підвищену відповідальність.
Професійне вигоряння відбувається у випадку необхідності одноманітної та напруженої праці. Також цьому сприяє емоційне навантаження при взаємодії з непростим контингентом. Ще одним фактором є відсутність належної винагороди. Мова йде не тільки про матеріальну, а ще й про психологічну винагороду за виконану роботу. Людина починає вважати, що її праця не має цінності.
Вигоряння найчастіше проявляється у людей, які дуже співчувають іншим, ідеалізують свою роботу. Вони схильні до емоційної нестійкості, марень та нав’язливих ідей. При емоційному вигорянні відбувається психологічний захист у вигляді часткового або повного виключення емоцій у відповідь на травмуючі впливи. При цьому людина відчуває внутрішнє накопичення негативних емоцій без відповідної розрядки та неможливість їх звільнення.
При постійній емоційній віддачі оточуючі сприймаються «за шаблоном»: однаковими та здається, що від людей вже слід очікувати нічого нового та цікавого. Поступово виникає агресія або повна байдужість до інших. Таке виснаження нервових, психічних і фізичних сил призводить до гострого небажання працювати. Проявляється професійне вигоряння депресивним станом, відчуттям втоми, спустошеності, нестачі енергії та ентузіазму. Людина перестає помічати позитивні результати своєї праці, знецінює свої здібності. Формується негативне відношення до роботи.
При вигорянні людина втрачає зв’язок зі світом, відчужується як від себе та інших людей, так і від життя вцілому. Притупляються майже всі позитивні емоції. При цьому не тільки робота не приносить задоволення, а й життя здається безрадісним.
Професійне виснаження призводить до байдужості до своїх обов’язків та того, що відбувається на роботі. Виснажені люди можуть негативно та навіть негуманно відноситись до клієнтів (пацієнтів) та своїх співробітників. Вони відчувають власну професійну неспроможність, незадоволеність роботою. Це може призвести до деперсоналізації та погіршення якості життя. Вигоряння несе такі наслідки як невротичні та психосоматичні розлади. Людина починає часто та довго страждати на різні хвороби, у тому числі і психосоматичні.
Емоційне вигоряння це дуже серйозно, тому необхідно попереджати це явище заздалегідь. Якщо ви відчуваєте симптоми вигоряння, це є важливим сигналом для того, щоб зайнятися своїм здоров’ям. Як при профілактиці, так і при лікуванні важливо дотримуватися досить простих рекомендацій.
- Варто налагодити режим праці та відпочинку, раціон харчування, сон, фізичну активність.
- Проаналізувати свої цілі та пріоритети, визначити які цілі можна віднести до термінових, а які можна відкласти на довгострокову перспективу
- Звернути увагу з непотрібної конкуренції на професійний розвиток. Якщо є така можливість, варто взяти «тайм-аут» на деякий час.